Дуже цікава,і захоплююча книга.. читаючи її поринаєш у її зміст ніби спостерігаєш з боку за тими подіями які описуються....
Видгук це твои враження и спостереження з книжка
Видгук це оли ти должен написати свои спостереження враження ну ще одним словом небагато на три сторинки переказати
Чао всем
Я дивчинка мени 9 рокив я за одну минуту читаю 140 слив и мени задали на цю книгу написати видгук я учусь в 4 класи но я написала видгук но мени книга какби и понравилась и не понравилась но если чесно некак
Це сіль нації. Мало у нас таких людей...
Аноніме, не зрозумів, що ви хочете:)
а ви можете написати мені відгук на цюкнижку
Почав читати, бо почув, що написано від імені програміста написано. Вистачило на 40 сторінок, виявилося, що то ніякий не програміст, а звичайний компьютерщик, який ремонтує комп’ютери, в більшості програмістів (та і науковців, тим паче молодих) взагалі така психологія, їм байдуже, на якій мові розмовляти, байдуже до політи аби займатися власнної справою, ну якщо вже програмістам влада не дає працювати, то думаю з такою людиною повинні розмовляти психологи. Та і сенс у книжці переповідати події нашої вчорашньої історії, це і так з кожного закутка чути. Краще би Ліна Костенко писала від імені продавця на базарі, було би життєвіше і правдивіше, а то показала би Ліна Костенко хоч одного програміста, який переважно читає газети і дивиться телевізор після роботи.
Важко щось коментувати, не прочитавши твору. Тому я цього робити не буду. Скажу про інше: рекламна суєта навколо твору із досить сумнівною назвою (поставити у назві твору слово "самашедшого" у той час, коли українська мова ледь почала сприйматися у якості мови культурних людей, а не "суржикістів" - це вода на млин Вєрки Сердючки) нагадує будь-які інші кампанії, де основне - бренд, а не продукт. Якість твору ніхто й не обговорює грунтовно, це нікому, мабуть, не потрібно. Основне - сказати про геніальність Ліни Костенко.
Своїх тре захищати, правильно :-))))
Достойна відповідь Концевіч, вітаю. :-))))
не читала тексту, але враження, що таки ці роздуми навіяні текстом Костенко
характерно, що в "рецензії" 75% простору займають роздуми про все на світі, ніяк не пов'язані з самим текстом костенко. і ще 15% – величезна цитата з тексту.
Приходьте 13 листопада о 15:00 в empik вул. Мішуги, 4, ТЦ "Піраміда" , ст.м. Позняки на зустріч з Люко Дашвар та отримаєте відповіді на всі свої запитання
мне надо текст!!!!
Я не хочу обговорювати "феномен" Люко Дашвар (як на мене, якийсь претенціозний псевдонім, треба бути простішим), я про саму книжку "Молоко з кров'ю", тільки но прочитала. Згодна, цікаво виписана сюжетна лінія, але все, що буде попереду очікуване, передбачуване. Можливо молоді й треба таке читати, щоб не занапастити життя, як ота дурна Маруся, яка ні собі, ні оточуючим жити не давала.
хм.....цікаво.....перший раз бачу цю письменицю....треба буде почитати.
Повністю погоджуюся, оскільки ми живемо в суспільстві, де переважають товарно-грошові відносини, то зовсім не дивуємося тому, що кожен письменник в першу чергу хоче заробити на своєму творі, а не самовиразитись...Що ж до книговидавничого процесу, то у таких умовах він не може бути іншим...
В мене в дитинствi була ця книжка. Потiм вона загубилася. Потiм менi подарували ще один примiрник, який також десь подiвся. Вже пiдчас навчання в iнститутi подруга подарувала менi цю книжку в третiй раз... В того часу, як третiй примiрник накивав п'ятами, минуло бiльше 10 рокiв пошукiв, i ось воно! Щойно доставили замовлену через iнтернет...Бiльше я цей скарб з рук не випущу!
...Ура!
Тобто, цілком підтримую.:)
Дякую, старався:)Відверто кажучи, спершу побачив оці дитячі фото Лесі й Галі, тоді й зявилася нав"язлива думка якось їх використати. Довелось брати таке от інтерв"ю:)
І вам дяка на добрім слові. Після розповідей Галини про своє яскраве дитинство стало навіть соромно за своє, набагато менш подієве:)
ая в 3 класі і читаю 150