Анонім ↓
Лариса Денисенко: Ліза та Цюця.П повертаються
Іванка (анонімно) ↓
Illustrations - Молоко з кров'ю - Люко Дашвар
Карина (анонімно) ↓
Лариса Денисенко: Ліза та Цюця.П повертаються
Карина (анонімно) ↓
Лариса Денисенко: Ліза та Цюця.П повертаються
Карина (анонімно) ↓
Лариса Денисенко: Ліза та Цюця.П повертаються
Анонім ↓
«Шахмати для дибілів»: виховання дошкою
Олесь (анонімно) ↓
Illustrations - Сестри Тельнюк, Андрій Середа
Дмитро Шульга ↓
Лариса Денисенко: Ліза та Цюця.П повертаються
Анонім ↓
Лариса Денисенко: Ліза та Цюця.П повертаються
Дима (анонімно) ↓
«Записки українського самашедшего»: Плач Василівни
Дорослі читачі вже мали нагоду дізнатися таке іронічний детектив, а нині у маленьких читачів є можливість ознайомитися з іронічними казками, вміщеними у книзі Олеся Ільченка «Козак, король, крук». Цікавості може додати й те, що свої авторські твори письменник стилізує під казки народів світу, тому у книзі є англійська, японська, китайська, французька, українська, німецька та єврейська казки.
Перш за все хочу поскаржитися на те, що сучасні українські молоді письменники чомусь не дуже прагнуть, аби їхні книги читало якомога більше людей. Справа навіть не у тиражах і не у тому, що вітчизняну книгу важкувато нині знайти на полицях книжкових магазинів (якщо останні взагалі є у Вашому населеному пункті). А у тому, що деяким сучасним літераторам властиве унікальне вміння відвернути потенційного читача буквально з перших сторінок книги.
Читаючи найновішу книгу Андрія Куркова «Нічний молочник», не переставав дивуватися, чому твори цього письменника такі популярні в Європі. Я ще можу допустити, що для європейців актуальним є винайдений одним з персонажів роману таємничий препарат, який посилює у людини почуття справедливості...
Саме таким доволі несподіваним висновком, виведеним з відомої Ейнштейнівської формули E=mc2, вже у передмові до нової книги з серії «Життя видатних дітей. Любко Дереш про Миколу Гоголя, Марка Твена, Ніколу Теслу, Альберта Ейнштейна, Стівена Кінга» автор неабияк спантеличує не тільки юних читачів, на котрих перш за все й орієнтована книга, але й багато кого з дорослих, приваблених ім’ям розкрученого автора на обкладинці.
Ремікси бувають різні. Але якщо говорити про ремікси від справжніх чарівників звуку зі студії «Кофеїн», то цей майже гарантія того, що ми почуємо достатньо несподівану обробку оригіналу. У фонотеці «Кофеїнівців» є власні версії окремих композицій «Крихітки Цахес», «Фактично самих», «Сестер Тельнюк», Росави, а нещодавно вийшов цілий диск, який складається виключно з реміксів «Кофеїну» і виключно на пісні однієї платівки – пам’ятного спільного альбому «Тартака» і «Гуляйгорода».
Якщо десь на 190-й сторінці нової книги Лариси Денисенко «Помилкові переймання або Життя за розкладом вбивць» мене б запитали, чи перевершив цей роман попередні твори письменниці (серед яких були і лауреати «Коронації слова», і «Книга року» за версією журналу «Кореспондент»), я б однозначно відповів, що ні. А якщо б подібне питання мені поставили 10 сторінок потому, моя відповідь була б чи не абсолютно протилежною.
У наш постмодерний (чи навіть пост постмодерний) час кардинально нових ідей вигадати надзвичайно складно. Тому й доводиться, скажімо так, «творчо перевтілювати» давно знане і відоме. Як, наприклад, надзвичайно вдало видавництво «Грані-Т» для назви нової книжкової серії адаптували суперпопулярний, говорячи сучасною мовою, «бренд» радянських часів «ЖЗЛ» – «Жизнь замечательных людей», перетворивши його на «ЖВД» – «Життя видатних дітей».
